Люблін – місто, в котрому молоді люди працездатного віку складають понад 58% населення, а 27% мають вищу освіту. Рівень безробіття залишається низьким і становить 5,2%. Статистика свідчить, що місцевий ринок характеризується низькою плинністю кадрів – мешканці Любліна неохоче мігрують у пошуках роботи
Artykuł ukazał się w wydaniu specjalnym - Dziennik Bardzo Wschodni. Wydanie specjalne, zostało przygotowane z inicjatywy i środków stowarzyszenia Homo Faber przez ukraińskich i białoruskich dziennikarzy Lublina
Видання спеціальне створенo з ініціативи та фінансуванням об’єднання Homo Faber і силами українських і білоруських журналістів Любліна
***
Для міста типовою є значна частка працівників, які мають досвід роботи у пріоритетних галузях. Це автомобільна та машинобудівна промисловість, інформаційно-комунікаційні технології, аутсорсинг бізнес-процесів, інноваційна логістика, охорона здоров'я, біотехнологія та фармація, харчовий сектор (автоматизована обробка харчових продуктів і функціональне харчування та академічний сектор). У територіальній громаді зареєстровано понад 50 тисяч компаній, з яких 98% є мікропідприємствами, в яких працює не більше ніж 10 осіб. Це забезпечує високу диверсифікацію місцевої економіки.
Люблін - це один з 8 головних академічних осередків Польщі –найбільший у східній частині країни. Тут працює 5 державних університетів, в котрих навчаються 65 тисяч студентів: Люблінський Католицький Університет Яна Павла II, Університет Марії Кюрі-Склодовської, Природничих Наук, Політехнічний і Медичний. Освітню пропозицію розширюють також 4 приватні вищі навчальні заклади: Університет Підприємництва та Адміністрації, Вища Школа Економіки і Інновації, Академія Прикладних Наук Вінцента Поля та Вища Школа Соціальних Наук. Міцну навчальну базу доповнюють сприятливі умови для кар’єрного розвитку.
Набирати працівників на чоловічі посади стає дедалі важче
В умовах війни в Україні та безперервних міграцій в Україну та з України все частіше з’являються роздуми про майбутнє польського ринку праці. Ситуація динамічна з огляду на чутливість до політичних та економічних факторів. За останні два роки через пандемію Covid-19 значна кількість польських підприємців опинилася в скрутному становищі. Через обмеження в багатьох галузях загальмувалась економічна діяльність, що призвело до відсутності інтересу до нових співробітників чи навіть до звільнень. Коли з початком 2022 року здалося, що ситуація з пандемією стабілізувалася, в Україні почалася повномаштабна війна.
Внаслідок війни до Польщі з України приїхало понад 5 мільйонів осіб. В основному це жінки та діти, чоловіки в цій групі складають незначний відсоток. Деякі з мігрантів розглядають нашу країну як транзитну, прямуючи далі на Захід. Однак є люди, які планують залишитися саме в Польщі. Найшвидше на динаміку змін відреагували сектори, в яких роками працевлаштовані були іноземці, у тому числі українці на постійній або контрактній основі. В основному це будівельні, логістичні та виробничі галузі. На ринку можна зауважити і зворотній тренд. З початку війни з Польщі до України виїхало понад півмільйона чоловіків, які раніше працювали в цих галузях. Тому багато підприємців зіткнулися з нестачею кадрів, а відтак – з неможливістю виконувати замовлення. В умовах війни компанії з інших галузей також ризикують призупиненням певного роду діяльності і найму нових співробітників, чекаючи на стабілізацію ситуації. Польські підприємці сходяться на думці, що набирати працівників на типово чоловічі посади, які досі займали переважно громадяни України, стає дедалі важче.
Пропозиції роботи в Любліні чекають
Жінки з України активно шукають роботу в Польщі. Ця група розглядає переважно ті вакансії, які не потребують високої кваліфікації, а для жінок таких пропозицій недостатньо. Додатковою складністю є мовний бар'єр. Це означає, що люди з більш високими кваліфікаціями мають проблеми з пошуком роботи за фахом. Звісно, громадяни України мають можливість і вивчають польську, але набуття мовної компетентності потребує часу. Проте, перспективи існують. Якби висококваліфіковані працівники, які приїхали до Польщі, вирішили тут оселитися, з часом вони могли б зайняти посади спеціалістів, на які в Польщі бракує працівників. В основному йдеться про освітню, медичну, текстильну, аутсорсингову та ІТ-галузі.
Згідно щорічного рапорту від Міністерства праці «Барометр праці», у 2022 році в Любліні відзначився дефіцит таких професій: будівельники, інженери та техніки, столяри, муляри, штукатури, слюсарі будівельних установок та металоконструкцій, дорожні та залізничні будівельники. Велика нестача персоналу помітна в промисловому виробництві, пов’язаному з автомобільною, електромеханічною, машинобудівною, харчовою, кондитерською, взуттєвою, паперовою, хімічною, пластмасовою, металургійною, поліграфічною і текстильною галузями. Пропозиції роботи в Любліні чекають на постачальників, кур’єрів, працівників складу, водіїв вантажівок, автобусів та спеціалістів з логістики. BPO/ІТ-фахівці та люди зі знанням іноземних мов (англійська, німецька, французька) можуть швидко знайти роботу в Любліні як програмісти, адміністратори баз даних чи співробітники у сфері онлайн-продажів.
Більшість пропозицій роботи в Польщі розміщені в Інтернеті, проте слід пам'ятати, що з огляду на безпеку завжди варто користуватися в першу чергу з офіційних джерел. На приклад, зі сторінки Центральної бази пропозицій роботи (oferty.praca.gov.pl), яка постійно актуалізується.
Міська влада збирає також інформацію про можливості працевлаштування громадян України на локальних підприємствах чи тих, що функціонують в Люблінському воєводстві. Роботодавці можуть додавати вакансії за допомогою формуряру на сайті www.gospodarczy.lublin.eu/ukraina. Окрім короткого опису компанії, роботодавець може вказати очікуваний профіль працівників, а також форми додаткової підтримки, яку він може надати працівникам або їхнім сім’ям.
«Громадяни України, які шукають прихистку в нашому місті, окрім медичної, матеріальної чи транспортної допомоги, повинні мати доступ до достовірної інформації, а пропозиції роботи, зібрані в одному місці, надають таку можливість. Тому я закликаю всі компанії з Любліна, а також з Люблінського воєводства надавати інформацію про можливості працевлаштування для наших мешканців. Це ще одна форма підтримки, яку ми можемо запропонувати в цей важкий час», - каже Кшиштоф Жук, мер Любліна.
Усі пропозиції перекладаються українською мовою та разом із контактними даними, розміщуються на сайті: www.gospodarczy.lublin.eu/ukraina. З оферт праці скористалися понад 1 500 осіб: вчителі, психологи, водії, графічні дизайнери, логопеди, психологи, академічні викладачі, перекладачі та інші. І цим реєстром можуть користатися всі громадяни України, що зараз в Любліні. Крім того, існує можливість собисто звернутися до Міської служби зайнятості за адресою Niecała 14.
Dziennik Bardzo Wschodni - obejrzyj online i pobierz PDF: