Kількість українських учнів в польських школах зростає. До початку навчання записалося 2,5 тисячі учнів тільки у Любліні, за вересень кількість збільшилася вдвічі. Скоріш за все, батьки приймають дуже непрості рішення щодо планів родини на найближчий рік.
Artykuł ukazał się w wydaniu specjalnym - Dziennik Bardzo Wschodni. Wydanie specjalne, zostało przygotowane z inicjatywy i środków stowarzyszenia Homo Faber przez ukraińskich i białoruskich dziennikarzy Lublina
Видання спеціальне створенo з ініціативи та фінансуванням об’єднання Homo Faber і силами українських і білоруських журналістів Любліна
***
Тільки українська. Ми чекаємо на визволення нашого міста.
Ольга М. - мама трьох дітей, двоє з них школярі, старший – п’ятикласник, менша – першачок. В українському Скадовську старший вчився у місцевій Гімназії №1, влітку вчителі змогли виїхати і організувати онлайнове навчання, бо місто – в окупації.
«Діти мають змогу навчатися в своїй школі, до польської йти ми навіть не пробували. Непросто вчитися дистанційно, за підручниками, наприклад, сама їздила в Україну, - розповідає Ольга. - Але ми чекаємо на визволення нашого міста і повернення додому".
І це зрозуміло. Навчання в своїй, знайомій школі рідною мовою створює відчуття безпеки для дитини, що й так переживає травматичні події.
Тільки польська. Ми пов’язуємо наше майбутньє з Польщею
«Ми тут три роки, і пов’язуємо наше майбутньє з Польщею, тепер вже напевно.– І в Харкові ми мали ніби добру школу, в центрі, з двома іноземними і такими іншими «понтами», - усміхається Ірина С., мама 15-літки Зосі, - перше, що дитина мені сказала про школу польську, це що півурока ніхто з вчителів не верещить на «поганих» учнів».
Шкільна система Польщі дає можливості офіційно «поправляти» оцінки, брати додаткові завдання, і не стресувати, бо «двійка» тут – це добра (прохідна) оцінка. Програми, порявняно з українськими, більш прив’язані до реального життя і креативніші. Наприклад, завдання з історії Стародавнього Світу – уяви, що ти Піфагор і створи свою сторінку в Фейсбуку.
Зося зараз в другому класі ліцею, а випускні екзамени «подставувки» складала після року дистанційних уроків в піжамі в часи пандемії, і це іноземною (тоді ще) мовою. «І все добре вийшло. SP 4 в Любліні – ви прекрасні, кожен вчитель – особистість. Ксьондз «Аббу» співає, пані виховавчиня - сама любов, втілена в людині. Школа, куди дитина щодня йде з радістю, - нотує мама, - ми дуєже вдячні і дуже задоволені»
Дві. Їй подобається!
Мар'яна Н. приїхала з Луцька. В Україні з початком пандемії її 13-річна Маргарита навчалась у приватній онлайн-школі, де і залишилась на дистанційному. В Польщі одразу записались в місцеву школу - для інтеграції та вивчення мови. "Без клопотів, рік-в-рік, до Zespół Szkół w Urszulinie. І я, як мама, в захопленні від помочі українським дітям. Їх тільки троє, але для них, трьох, все потрібне від початку перекладали українською, навіть електронний щоденник, а зараз – додаткова польська щодня,» – каже Мар'яна.
Чи не важко дитині ходити до двох шкіл? "Ні! - сміливо відповідає мама, - кожного дня я бачу, як моя донька повертається з усмішкою, розповідає мені, що і як було, і що вчитися тут легше, все на уроках, менше «домашок». Хоче ходити. І з дистанційною вона домовилась на індивідуальну програму. Їй все дуже подобається!»
Жодної?
Законодавством Польщі для громадян передбачені «realizacją obowiązku szkolnego», тобто обов’язкова школа до восьмого її класу, і «оbowiązek nauki» до 18 років (ліцей, технікум, школа професійна). Батьки з України не попадають під контроль польської системи освіти, як і зараз – української, але залишаються батьками з усіма приємностями і відповідальністю. Та в прийнятті непростих рішень в непростій ситуації, місцева школа не має лякати. Напевно
Dziennik Bardzo Wschodni - obejrzyj online i pobierz PDF: